Різноманітність земноводних. Значення земноводних у природі та житті людини. Охорона земноводних.

Урок  №3

Тема: Різноманітність земноводних. Значення земноводних у природі та житті людини. Охорона земноводних.

Мета і завдання: ознайомити учнів з різноманітністю земноводних, зокрема з представниками, поширеними на території України, які потребують охорони і занесені в Червону книгу України; конкретизувати значення; навчити пояснювати значення земноводних у природі й житті людини; ознайомити із заходами охорони земноводних; виховувати в учнів дбайливе ставлення до земноводних.

Тип уроку: урок-подорож

Методи й прийоми: словесні, наочні, проблемно-пошукові, ігрові моменти, самостійна робота та робота з підручником.

Міжпредметні зв'язки: історія, географія, народознавство.

Обладнання та матеріали: комп’ютерна презентація, додаткова література.

                                         ХІД УРОКУ

 І.Організація класу. 

 II. Актуалізація опорних знань

1.       Робота біля дошки (1 учень)

Складіть схему розвитку жаби і поясніть її

Запліднена яйцеклітина — ... — ... — дорослий організм

2.       Фронтальна бесіда  за запитаннями :

   -Чим пуголовок схожий з рибами?

 -Чому жаби, що не турбуються про своє потомство, відкладають велику кількість ікринок?

 3.Заповнити схему "Будова скелету земноводних"

                                    Відділи скелету земноводних

                                 ↙            ↓                  ↓               ↘

                            ?                 ?                  ?                пояси кінцівок

-Як пристосувалися земноводні до руху у воді та на суходолі?

-  Чому у жаб м'язи задніх кінцівок краще розвинені, ніж передніх?

 4. Робота в зошитах (весь клас)

Графічний біологічний диктант (завдання на моніторі комп'ютера    ) 

Слайд №1

Учні здійснюють самоперевірку диктанту (вірні відповіді на слайді №2)

ІII. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово вчителя : Ставлення людини до жаб, ропух та інших представників земноводних дуже різне, їм приписують різноманітне зло. Де закінчується вигадка і починається правда про земноводних? Сьогодні ми з вами,мандруючи разом з земноводними, спробуємо це з'ясувати, познайомившись з різноманітністю цих тварин.

ІУ.Оголошення нової теми, постановка задач уроку(слайд №3-4)

                                                               Подорож

1.Станція «Дослідницька».Ознайомлення з систематичним оглядом (слайд № 5) 

   

Клас Земноводні, або Амфібії, налічує зараз близько 4000 видів, поширені по всьому світу, крім Антарктики та океанічних островів. Клас включає три ряди.

1.Пригадайте систематичні одиниці (записуються на дошці)

2. Пригадайте таксони (записуються на дошці)

3.Користуючись малюнками земноводних на слайді №6 знайдіть ряди, на які поділяється клас земноводні і доповніть схему на дошці.

                                                  Клас Земноводні

Безхвості- ходять, повзають, стрибають.
Хвостаті- є хвіст, передні і задні кінцівки однакові за довжиною.
Безногі- відсутні кінцівки та хвіст, добре розвинені органи зору та чуття.

Перевірте складену вами схему за слайдом № 7

2.Станція «Біологічна» (слайд №8)

1. Розповідь вчителя з презентацією та заповнення таблиці в зошиті.

Назва ряду	Представники	Особливості будови тіла
Хвостаті
Безхвості
Безногі

Представники ряду Безногі (слайд № 9) зовнішністю нагадують великих червів довжиною 30-120 см. Деякі види живуть у воді, більшість у грунтах тропічних лісів. Ці земноводні проривають у ньому ходи, шукаючи черв'яків та комах.

Пересуваються ці тварини вигинаючи довге тіло. Зір у них дуже слабкий, але нюх і дотик добре розвинутий.

Ряд Хвостаті(слайд №10)  мають однакову довжину як передніх так і задніх кінцівок, є хвіст, за допомогою якого вони плавають. Представниками цього ряду є тритони та саламандри. Це тварини, які активні вночі, вдень переховуються у мохові, під каменями. Дорослі саламандри живуть на суходолі, розвиток проходить у воді. Тритони на період розмноження теж перебираються у водне середовище, і дотик добре розвинутий.

Ряд Безхвості(слайд №11-12 ) найбільший за чисельністю ряд амфібій. Вони ходять, повзають та стрибають.

Найкраще пристосовані до життя ропухи, шкіра у яких більш груба та покрита горбиками, що в хвилини небезпеки виділяють слиз. Він отруйний лише для дрібних тварин. Плавають невправно, тому у воду йдуть лише метати ікру. У посушливе літо можуть вижити без води, бо на тілі утворюється вологонепроникна кірка, яка захищає її від повного висихання.

У жаб шкіра гладенька, теж залозиста.

Квакші - мають гучний голос. Живуть на деревах , але побачити їх важко, адже мають  маскуючи забарвлення. Полює вночі, має на пальцях присоски, що дає змогу їй рухатися   навіть по гладеньких вертикальних поверхнях. їжу запихають до рота передніми кінцівками- тонкими пальчиками. Зимують на суходолі.

Кумка -живе у забруднених водоймах, улітку- у воді, на зиму виходить на суходіл. Не викидає язик, а хапає їжу щелепами. Слиз залоз викликає сильне подразнення.

З.Станція « Географічна» (слайд №13).

Чудеса у світі земноводних

Слайд № 14. Найбільші безхвості земноводні планети

Найбільша у світі африканська жаба -голіаф. Було спіймано голіафа вагою 3,5 кг, довжиною 32 см. Згодом у Анголі- довжиною 40 см, шириною 24, вагою 5 кг., очі у якої були дещо менші від людських, а обхват стегна- як людське зап»ястя.

Жаба- ага- сягає у довжину 25 см, ширина- 12 см, вага до 1 кг. Живиться шкідниками тропічних сільськогосподарських культур. Тепер цю жабу завезено до багатьох країн для боротьби з шкідниками, бо вона легко приживається на нових територіях. Не боїться ворогів, адже у неї є 2 залози, які виділяють отруйну речовину, яка рятує її. У неї отруйні ікринки та пуголовки.

У XX столітті жабу- агу було привезено у Вест- Індію, згодом, у 30-х роках -150 штук було доставлено на Гавайські острови для боротьби з шкідниками цукрової тростини.

Жаба в період розмноження видає звуки подібні до гавкання собаки. Пуголовок її сягає лише 1 см.

Слайд № 15. Найменші безхвості земноводні планети

Крихітна жаба африканська- єдина відома живородна  амфібія. Жаби веслоногі- це тварини малих розмірів. На кінцях пальців є невеликі округлі здуття, які сплющуються і перетворюються на присоски.

Слайд № 16.

Жаба- бугай- 20 см завдовжки і важить до  600 гр. її споживають у їжу.

У  США виловлюють до 100 млн. штук щороку, особливо ціняться стегна.

Перебуває під охороною законів, які встановлюють строки полювання на неї. її ловлять сітками, на вудку, стріляють дрібним шротом.

Квакша сумчаста- самка під шкірою спини має велику порожнину, де проходить розвиток пуголовків.

Рогатка мінлива-має загострені вирости над очима, що нагадують роги чи рогатку. Має зеленкувате темно-коричневе забарвлення, тому у мулі її непомітно. Там і чекає здобич. Розміри- до 25 см і вміють смішно роздуватися.

Жаба -повитуха-має особливе розмноження, адже відкладає ікру у вигляді шнура до 1 м. якого самець намотує на задні лапи і ховається на суходолі у тінистих місцях. Через 17-18 днів переходить у воду, де личинки покидають оболонки ікринок.

Квакші- філомедузи розмножуються на деревах. Яйця відкладають у гнізда, який нагадує конвертик з листка рослини, гілка якої низько схилилась над водою. Вийшовши з ікринки, личинки падають прямо у воду, де завершують свій розвиток.

Слайд № 17.

Жаба часникова- отримала таку назву за своєрідний запах, схожий до часнику. Протягом дня заривається у пісок або м»який грунт. Невеликі за розмірами, але пуголовки- до 18 см( вдвічі довше дорослої).

Золотистий листолаз-живе в Америці. Виділяє найсмертоносніші токсини.

Жаба яванська літаюча більшу частину життя проводить на деревах, по яких добре лазить і легко перестрибує за допомогою перетинок між пальцями. Завдовжки- 7 см., поверхня перетяжок- до 20см. Може перелітати на відстань до 10-15м.

Слайд № 18. Чудеса забарвлення(розгляд зображень)

Ропуха очеретяна- на Волині. Має світлу смугу вздовж спини. Раньої весни перебираються у воду, де відкладають ікру. Занесено до Червоної книги України.

Квакша звичайна- у Європі, і в нас. Більшу частину часу проводять на кущах і на деревах, по яких лазять дуже швидко. Мають світло-зелене забарвлення. Перекликаються хриплими голосами.

Найбільша у нашій країні- жаба озерна( до 17 см). Цей хижак ловить навіть мальків риб, дорослих квакш, жабенят, вужів, землерийок і невеликих птахів. У Франції розводять заради лапок.

Жаба ставкова- все життя проводить у воді, або біля неї. Найкращі співаки серед земноводних. Вони азартно кричать, але за певної температури води: від 17,5 до 22 градусів. Якщо вода холодніша чи тепліша від вказаної температури, то менше звуків доноситься з ставка. М'ясо нагадує за смаком молоде курча.

Слайд № 19.

Доповнити схему  «Значення земноводних»

1.є ланкою у ланцюгу живлення

2.експериментальні тварини у медицині

3.      зменшують чисельність комах

4.      вживають у їжу

5.переносять хворобу - туляремія 6.приносить шкоду рибному господарству

7.отруту використовують як анальгетик

Слайд № 20.

                                             











 Гра «Акваріум» (робота в групах).

 Вибрати ту тварину, яка загрожує життю земноводних.

  Слайд № 21.

        Охорона земноводних

Міжнародною спілкою охорони природи занесено до Червоної книги 33 види амфібій, що становить 2 % світової фауни.

До Червоної книги України занесено: саламандра плямиста, тритона карпатського, тритона альпійського, ропуху очеретяну, жабу прудку. У Швейцарії під час розмноження жаб у місцях їх масової міграції на шосе

ставлять дорожні знаки із зображенням жаби.

А в Угорщині споруджено для їх міграцій спеціальні тунелі.

"Увічнення" жаб пов'язане із численними дослідами, що на них проводились.

Перший пам'ятник споруджено в Паризькому університеті в XIX ст., за

настійного вимогою французького природознавця колода Бернарда. Другий пам'ятник споруджено в Токіо студентами медиками.

Слайд № 22 .Станція «Історична».

Слайд № 23.

Гра «Володіння чорного Мага». Чорний Маг перетворив на чудовисько жабу-повитуху. Розгляньте малюнок фантастичного земноводного . Вам потрібно назвати, яких помилок припустився Маг.

Слайд № 24.Станція «Літературна»

Слайд № 25.Гра «Біологічне лото»

Скласти прислів»я та приказки, пов»язані з земноводними, використовуючи початок ( червоного кольору) та закінчення- синього.

Слайд № 26. Станція «Екологічна»

Слайд № 27. Гра «Екологи»

Слайд № 28.

Слайд № 29.

У.Підсумок уроку, виставлення балів.

УІ.Домашнс завдання

Вивчити параграф 38, ст.193

Розмноження і розвиток земноводних. Сезонні явища в житті земноводних.

Урок №2

Тема:Розмноження і розвиток земноводних. Сезонні явища в житті земноводних.

Мета:Ознайомити учнів з основними особливостями розмноження й розвитку земноводних, а також із сезонними явищами у їхньому житті.

Терміни та поняття: статеві залози, ікра, кладка, пуголовок, зовнішні та внутрішні зябра, весняне пробудження, нерест, період літньої активності, зимівля(зимове заціпеніння).

Обладнання та матеріали: таблиця «Клас Земноводні»

                               ХІД УРОКУ

 І.Організація класу. 
 II. Актуалізація опорних знань

    Вправа «Плутанина».

  Слайд 1.

Відповідь: солоних, шиї, однакові ноги, ходять, без залоз, зябра, двохкамерне, стала, бічна лінія, простіша, задній мозок, верхній щелепі.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ставлення людини до жаб, ропух та інших представників земноводних дуже різне, їм приписують різноманітне зло і магію. Де закінчується вигадка і починається правда про земноводних? Сьогодні ми з вами спробуємо це з’ ясувати.

Слайд 2.   

                                                      

                                                                   

ІУ. Вивчення нового навчального матеріалу.                                               

(Розповідь учителя, показ презентації.)

 Розмноження та розвиток земноводних, як і в риб, відбуваються у воді. Земноводні - роздільностатеві тварини, яким здебільшого притаманне зовнішнє запліднення. Протоки статевих залоз у земноводних відкриваються в клоаку.     З настанням весни земноводні прокидаються від зимового заціпеніння та починають шукати водойми, які швидко прогріваються сонячним промінням. Навесні ви часто чули гучний «жаб'ячий спів». Річ у тім, що в самців деяких видів жаб у кутках ротової щілини розвиваються особливі парні мішки – резонатори(слайд 3).

 Вони можуть роздуватися, підсилюючи звуки. У такий спосіб самці жаб сповіщають про свою присутність.В цей період самці деяких видів змінюють забарвлення, априклад, в розповсюдженої по Україні гостромордої жаби самець набуває голубого кольору(слайд 4).

В період розмноження в самців відбувається значне розростання перетинок між пальцями задніх кінцівок. В самок воно незначне, оскільки самки менше часу перебувають у воді, що особливо помітно в наземних видів. В самців звичайного тритона в період розмноження на пальцях задніх кінцівок з’являється облямівка, яка грає роль плавальних перетинок, в усіх тритонів розвивається широкий спинний і хвостовий плавники (слайд 5)

 Ці утвори слугують не тільки збільшенню рухливості тварин у воді, а й додатковими органами дихання. Після переселення на суходіл плавники зникають. Таким чином, в наземних земноводних на період розмноження розвиваються риси, які дозволяють пристосуватись до водного способу життя.

     Самки жаб відкладають у воду дозрілі ікринки , а самець випускає на них рідину, що містить сперматозоїди. Через деякий час зовнішня оболонка ікринок набрякає і збільшується за об'ємом(слайд 6).

 Набряклі драглисті оболонки допомагають ікринкам утримуватися біля поверхні води, де вища температура. Вночі, коли температура знижується, в кладках завдяки драглистим оболонкам температура продовжує залишатися на декілька градусів вищою, ніж у воді. Верхня частина яйця всередині прозорої оболонки містить темний пігмент, а нижня - світла. Завдяки пігменту сонячне проміння уловлюється краще і яйце отримує більше тепла, необхідного для розвитку зародка. Крім того, темний пігмент захищає зародок від шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця. 

 Розвиток зародка жаби в ікринці триває приблизно півтора тижня. Личинки, що проклюнулись, якийсь час плавають, прикріплені до драглистих оболонок ікринок.

  Личинка жаб має назву пуголовок (слайд 7).

Спочатку вона схожа на личинку кісткової риби. Дихає пуголовок спочатку зовнішніми зябрами, розташованими з боків голови. Вони невдовзі замінюються внутрішні, непомітні ззовні (прорізуються зяброві щілини). Пуголовок має одне коло кровообігу і двокамерне серце. На його шкірі помітна бічна лінія. Отже, у личинок земноводних є багато спільного з кістковими рибами.     Перші дні пуголовки існують за рахунок жовтка ікринки. Згодом у них прорізується рот і вони починають живитися самостійно. Спочатку вони з'їдають драглисті оболонки ікринки, до яких прикріплювалися. Здобувати їжу пуголовкам допомагають рогові зубчики, заховані під м'ясистими губами. Пуголовки зішкрябують шар дрібних організмів (водорості, найпростіші тощо) з підводних предметів. Згодом вони починають полювати на дрібних безхребетних.
     Пуголовок швидко росте, зовнішні зябра замінюються на внутрішні, через деякий час починають розвиватися кінцівки. Спочатку зовні помітні лише задні кінцівки, передні ж - сховані під шкірною згорткою, що прикриває зяброві щілини. Через деякий час з'являються легені, серце стає трикамерним. Хвіст поступово коротшає, та стають помітними передні кінцівки. Пуголовок перетворюється на жабеня. Період розвитку у воді триває два-три місяці, після чого жабенята заселюють на суходолі придатні місця існування. (слайд 8). 

Статевозрілими жаби стають на третьому році життя. Таким чином, земноводним притаманний непрямий розвиток, під час якого організм зазнає значної перебудови.     Турбота про потомство.У більшості земноводних турбота  про потомство не виражена. Вони відкладають у відповідних умовах велику кількість ікри. З якої до дорослого стану  доживає лише незначна кількість особин.

         Для земноводних з внутрішнім заплідненням чи турботою про нащадків кількість ікри невелика – в вогняної саламандри від 8 до 70 личинок, в жаби-повитухи – 60-120, в тритона від 60 до 200. В земноводних, які позбавлені турботи про нащадків, відкладається велика кількість ікри – в жаб, наприклад, до 12000.Кількість відкладеної ікри залежить від розмірів тварини і неоднакова в різні роки. Деякі види охороняють кладку або розміщують  її у важкодоступних для хижаків місцях. Так, самці повитухи носять шнур ікри з собою, обмотавши його  навколо свого черева і стегон. Самці південноамериканських дереволазів поміщають пуголовків собі на спину. В одних видів вони транспортують їх у водойму, а в інших залишають  у слизу на спині, де пуголовки живуть до закінчення метаморфозу. Дуже цікава турбота про потомство у суринамської піпи. Ікринки вростають у шкіру на спині самки, куди їх поміщає під час нересту самець. 

 Сезонні явища у житті земноводних. Як і у риб, життя земноводних підпорядковане сезонним змінам у природі. Тому річний цикл земноводних, які мешкають у нашій країні, поділяється на такі періоди: весняне пробудження, розмноження (нерест), період літньої активності, зимівля.
     Улітку земноводні ведуть активний спосіб життя, накопичуючи у внутрішніх органах запас поживних речовин. Восени зі зниженням температури довкілля активність земноводних зменшується, вони стають малорухливими. Тварини готуються до зимівлі й шукають придатні для неї місця. Зелені жаби зимують на дні тих самих водойм, де вони перебували все літо. Бурі жаби, залежно від виду, зимують і під водою, і на суходолі. Кумки і тритони, які влітку живуть у водоймах,на                                                                                                                  

зимівлю виходять на суходіл. Ропухи, які все літо мешкають на суходолі, там і зимують. Для наземної зимівлі земноводні вибирають ями, заповнені листям, нори гризунів, підвали, льохи, трухляві колоди повалених дерев тощо. Зимівля суходолі для земноводних небезпечніша, ніж у водоймі, через зимові коливання температури.

У.Закріплення знань і вмінь
1.    Які стадії розвитку існують в земноводних?
2.    Чому для розмноження земноводним необхідна волога?
3.    Які зміни відбуваються в будові земноводних в сезон розмноження?
4.    Що таке метаморфоз?

Відповісти на питання тесту :
1.Запліднення у більшості земноводних є
   а) внутрішнім
   б) зовнішнім (після відкладення ікри)
   в) зовнішнім (одночасно при виведенні ікри)
2. З ікринок земноводних виходять :
   а) личинки
   б) мальки
   в) маленькі жабки
3.Живородними земноводними є:
   а) жаба
   б)тритон
   в)гірська саламандра
4. Про нащадків турбуються земноводні, які :
   а) відкладають велику кількість ікри
   б) відкладають невелику кількість ікри
5.Від чого залежать сезонні зміни в житті земноводних нашої природної зони:
   а) температура
   б)вологість
   в) їжа 
УІ. Домашнє завдання
1. Підготуйте повідомлення про зимівлю окремих видів земноводних.
2. Підготуйтесь до відповіді на питання про особливості розмноження, які існують в окремих видів.
3. Скласти схему «Стадії розвитку жаби».